Значення в інших словниках
-
контекст —
(від лат. contextus — тісний зв’язок, з’єднання) лінійне синтагматичне оточення, яке необхідне (чи достатнє) для реалізації потенцій значення слова або таке, що здатне породжувати певні зміни в значенні.
Словник стилістичних термінів
-
контекст —
[контекст] -сту, м. (на) -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў
Орфоепічний словник української мови
-
контекст —
-у, ч. 1》 Закінчений за змістом уривок тексту, що дає змогу встановити значення слова або речення, які входять до його складу. 2》 перен. Про те, що розглядається як ціле, яке зв'язує і пояснює які-небудь явища, факти і т. ін. В контексті чого-небудь, в якому-небудь контексті.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
контекст —
(грамат.) зміст, див. значення
Словник чужослів Павло Штепа
-
контекст —
КОНТЕ́КСТ, у, ч., лінгв. Закінчений за змістом уривок тексту, що дає змогу встановити значення слова або речення, які входять до його складу.
Словник української мови у 20 томах
-
КОНТЕКСТ —
• "КОНТЕКСТ" - щорічний збірник літ.-теор. праць. Видається з 1972 Ін-том світової л-ри ім. М. Горького АН СРСР як орган спеціалізованого наук. центру — відділу комплексних теор. досліджень. Має рубрики "Статті і дослідження", "Публікації".
Українська літературна енциклопедія
-
контекст —
• контекст (лат. contextus — з'єднання, зв'язок, зчеплення) - відносно завершена (змістом і формою) частина тексту, в межах якої оптимально виявляються сенс, значення окремого слова, фрази, образного вислову. Відомо, напр., що поза...
Українська літературна енциклопедія
-
контекст —
конте́кст (від лат. contextus – тісний зв’язок, з’єднання) уривок тексту із закінченою думкою, який дає змогу точно визначити смисл окремого слова або виразу, що входять до цього лінгвістичного оточення.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
контекст —
КОНТЕКСТ — у найширшому значенні — сукупність деяких обставин, від яких залежить значення або сенс будь-якого знака, вислову, тексту, дії.
Філософський енциклопедичний словник
-
контекст —
КОНТЕ́КСТ, у, ч. Закінчений за змістом уривок тексту, що дає змогу встановити значення слова або речення, які входять до його складу. Слово може мати не одно, а кілька значень, може бути багатозначним — залежно від контексту (Курс сучасної укр. літ.
Словник української мови в 11 томах