контррозвідник

контррозві́дник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. контррозвідник — див. шпигун  Словник синонімів Вусика
2. контррозвідник — -а, ч. Той, хто працює в контррозвідці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. контррозвідник — КОНТРРОЗВІ́ДНИК, а, ч. Той, хто працює в контррозвідці (у 2 знач.). Контррозвідник, очевидно, до неї щось тихо промовляв, бо згодом ми зачули її голос (Олесь Досвітній); Гречкун чомусь подумав...  Словник української мови у 20 томах
4. контррозвідник — КОНТРРОЗВІ́ДНИК, а, ч. Той, хто працює в контррозвідці. Контррозвідник, очевидно, до неї щось тихо промовляв, бо згодом ми зачули її голос (Досв., Вибр.  Словник української мови в 11 томах