контррозвідник —
КОНТРРОЗВІ́ДНИК, а, ч. Той, хто працює в контррозвідці (у 2 знач.). Контррозвідник, очевидно, до неї щось тихо промовляв, бо згодом ми зачули її голос (Олесь Досвітній); Гречкун чомусь подумав...
Словник української мови у 20 томах
контррозвідник —
КОНТРРОЗВІ́ДНИК, а, ч. Той, хто працює в контррозвідці. Контррозвідник, очевидно, до неї щось тихо промовляв, бо згодом ми зачули її голос (Досв., Вибр.
Словник української мови в 11 томах