контррозвідниця

контррозві́дниця

-і.

Жін. до контррозвідник.

Значення в інших словниках

1. контррозвідниця — контррозві́дниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. контррозвідниця — КОНТРРОЗВІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до контррозві́дник. Вона солдат своєї армії, вона її контррозвідниця (І. Микитенко); [Тамара:] То наша розвідниця і контррозвідниця... Вона безстрашна, її ненависть до фашистів інколи перетворюється на таку лють! (О. Коломієць).  Словник української мови у 20 томах
3. контррозвідниця — КОНТРРОЗВІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до контррозві́дник. Вона солдат своєї армії, вона її контррозвідниця (Мик., II, 1957, 295).  Словник української мови в 11 томах