контррозвідниця

контррозві́дниця

-і.

Жін. до контррозвідник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контррозвідниця — контррозві́дниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. контррозвідниця — КОНТРРОЗВІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до контррозві́дник. Вона солдат своєї армії, вона її контррозвідниця (І. Микитенко); [Тамара:] То наша розвідниця і контррозвідниця... Вона безстрашна, її ненависть до фашистів інколи перетворюється на таку лють! (О. Коломієць). Словник української мови у 20 томах
  3. контррозвідниця — КОНТРРОЗВІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до контррозві́дник. Вона солдат своєї армії, вона її контррозвідниця (Мик., II, 1957, 295). Словник української мови в 11 томах