контррозвідниця
контррозві́дниця
-і.
Жін. до контррозвідник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контррозвідниця — контррозві́дниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- контррозвідниця — КОНТРРОЗВІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до контррозві́дник. Вона солдат своєї армії, вона її контррозвідниця (І. Микитенко); [Тамара:] То наша розвідниця і контррозвідниця... Вона безстрашна, її ненависть до фашистів інколи перетворюється на таку лють! (О. Коломієць). Словник української мови у 20 томах
- контррозвідниця — КОНТРРОЗВІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до контррозві́дник. Вона солдат своєї армії, вона її контррозвідниця (Мик., II, 1957, 295). Словник української мови в 11 томах