1. Великий тлумачний словник сучасної мови

контррозвідник

контррозві́дник

-а, ч.

Той, хто працює в контррозвідці.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контррозвідник — контррозві́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. контррозвідник — див. шпигун Словник синонімів Вусика
  3. контррозвідник — КОНТРРОЗВІ́ДНИК, а, ч. Той, хто працює в контррозвідці (у 2 знач.). Контррозвідник, очевидно, до неї щось тихо промовляв, бо згодом ми зачули її голос (Олесь Досвітній); Гречкун чомусь подумав... Словник української мови у 20 томах
  4. контррозвідник — КОНТРРОЗВІ́ДНИК, а, ч. Той, хто працює в контррозвідці. Контррозвідник, очевидно, до неї щось тихо промовляв, бо згодом ми зачули її голос (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах