1. Великий тлумачний словник сучасної мови

контррозвідувальний

контррозві́дувальний

-а, -е.

Який має завдання протидіяти розвідці супротивника, боротися зі шпіонажем, диверсіями тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контррозвідувальний — КОНТРРОЗВІ́ДУВАЛЬНИЙ, а, е. Стос. до контррозвідки, пов'язаний з нею. У травні 1922 р. у контексті реорганізації особливих відділів у складі Секретно-оперативного управління в Києві було сформовано новий підрозділ – контррозвідувальний (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах