Орфографічний словник української мови

конфорка

конфо́рка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. конфорка — -и, ж. 1》 Приставка на самоварній трубі для чайника. 2》 Круглий отвір у кухонній плиті (у газовій – пальник, прикритий решіткою), на якого ставлять каструлі тощо, коли щось варять, кип'ятять і т. ін. || Кружок, якого накладають на цей отвір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. конфорка — КОНФО́РКА, и, ж. 1. Приставка на самоварній трубі для чайника. На столі стояв самовар, а на йому [ньому] на конфорці стирчав чайник (І. Нечуй-Левицький); Незважаючи на різноманітність форм, усі самовари влаштовані однаково.  Словник української мови у 20 томах
  3. конфорка — Конфо́рка = канфо́рка  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. конфорка — КОНФО́РКА, и, ж. 1. Приставка на самоварній трубі для чайника. На столі стояв самовар, а на йому на конфорці стирчав чайник (Н.-Лев., IV, 1956, 263).  Словник української мови в 11 томах