Орфографічний словник української мови

копняк

копня́к

іменник чоловічого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. копняк — Копня́к: — удар ногою [13;IV,V]  Словник з творів Івана Франка
  2. копняк — -а, ч. 1》 Елемент бойового гопака – удар ногою в торс у стрибку. 2》 Удар ногою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. копняк — КОПНЯ́К, а́, ч., розм. Удар ногою. Кидав [Никанор Ферапонтович] напасників, як снопи, ломав їм ноги копняками своїх здоровенних чобіт (І. Франко); Танцювальним кроком, голосно приспівуючи, вирушав [Ясь] на Ринок.  Словник української мови у 20 томах
  4. копняк — копня́к удар ногою (м, ср, ст): Як я була мала, то була дуже всціпська, єндзувата. Може, тому, шо коли приїжджала до Бабці і Вуйка Любка, хотіла бавитися, а товариства жодного не мала. То все Вуйка зачіпала – то смикну, то обізву.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. копняк — КОПНЯ́К, а́, ч., розм. Удар ногою. Кидав [Никанор Ферапонтович ] напасників, як снопи, ломав їм ноги копняками своїх здоровенних чобіт (Фр., IV, 1950, 377).  Словник української мови в 11 томах