копняк
КОПНЯ́К, а́, ч., розм. Удар ногою.
Кидав [Никанор Ферапонтович ] напасників, як снопи, ломав їм ноги копняками своїх здоровенних чобіт (Фр., IV, 1950, 377).
Словник української мови (СУМ-11)КОПНЯ́К, а́, ч., розм. Удар ногою.
Кидав [Никанор Ферапонтович ] напасників, як снопи, ломав їм ноги копняками своїх здоровенних чобіт (Фр., IV, 1950, 377).
Словник української мови (СУМ-11)