копієчка —
[коуп’ійеичка] -чкие, д. і м. -йеіц':і, мн. коп'ійеички, копійеичок дв'і коуп'ійеичкие
Орфоепічний словник української мови
копієчка —
-и, ж. Зменш.-пестл. до копійка 1). До копієчки — всі гроші, повністю все (про гроші).
Великий тлумачний словник сучасної мови
копієчка —
КОПІ́ЄЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до копі́йка. – Та й ткне [пан] мені копієчку в руку (Панас Мирний); Коли б знав раніше, що доведеться мандрувати, то .. не витрачав би грошей на кіно та морозиво, збирав би копієчку до копієчки (Ю.
Словник української мови у 20 томах
копієчка —
до копі́йки (копі́єчки). Повністю, все, нічого не залишаючи (про гроші). Посилав (Багіров дружині) усе, до копійки, що платила йому армія (О. Гончар); — Ні, я звідси не піду, поки мені до копієчки не буде заплачено (Панас Мирний). до щерба́тої копі́йки.
Фразеологічний словник української мови
копієчка —
КОПІ́ЄЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до копі́йка 1. — Та й ткне [пан] мені копієчку в руку (Мирний, II, 1954, 289); Коли б знав раніше, що доведеться мандрувати, то.. не витрачав би грошей на кіно та морозиво, збирав би копієчку до копієчки (Збан., Курил.
Словник української мови в 11 томах
копієчка —
Копієчка, -ки ж. ум. отъ копійка.
Словник української мови Грінченка