кормління

кормлі́ння

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. кормління — -я, с. У Росії 14 – першої половини 16 ст. – система винагородження царських намісників, які виконували судово-адміністративні функції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кормління — КОРМЛІ́ННЯ, я, с. У Московській державі XIV – першої половини XVI ст. – система винагородження князівських намісників, які, виконуючи судово-адміністративні функції, одержували право стягати з населення податки, мита і т. ін. на свою користь.  Словник української мови у 20 томах
3. кормління — КОРМЛІ́ННЯ, я, с. У Росії XIV — першої половини XVI ст.— система винагородження царських намісників, які виконували судово-адміністративні функції та одержували право стягати з населення податки, мита тощо на свою користь.  Словник української мови в 11 томах