королювати —
-юю, -юєш, недок. 1》 Бути королем (у 1 знач.), правити королівством. 2》 перен., розм. Мати владу над ким-небудь; володарювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
королювати —
КОРОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. Бути королем (у 1 знач.), правити королівством. Багатий дуже був той край, Де він [Лев] королював (Л. Глібов); – Ти – простолюдин! Байстрюк! Від челядниці народжений! Тобі челядником і бути.
Словник української мови у 20 томах
королювати —
Королюва́ти, -лю́ю, -лю́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
королювати —
КОРОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. Бути королем (у 1 знач.), правити королівством. Багатий дуже був той край. Де він [Лев] королював (Гл., Вибр., 1957, 148). 2. перен., розм. Мати владу над ким-небудь; володарювати.
Словник української мови в 11 томах
королювати —
Королювати, -люю, -єш гл. Быть королемъ. Ой ти будеш, Семене Палію, королем королювати. КС. 1882. III. 613.
Словник української мови Грінченка