коропчук —
-а, ч., розм. Невеликий короп.
Великий тлумачний словник сучасної мови
коропчук —
КОРОПЧУ́К, а́, ч., розм. Те саме, що ко́роп; коропчак. Коропчуки були товсті, міцні, на півметра підкидалися в повітрі (І. Багмут); Спіймався коропчук вагою приблизно в півкілограма (О. Гуреїв); – Ого, якого коропчука вхопив [шуліка] (О.
Словник української мови у 20 томах
коропчук —
КОРОПЧУ́К, а́, ч., розм. Невеликий короп. Спіймався коропчук вагою приблизно в півкілограма (Гур., Життя.., 1954, 238).
Словник української мови в 11 томах