коропчук

КОРОПЧУ́К, а́, ч., розм. Невеликий короп.

Спіймався коропчук вагою приблизно в півкілограма (Гур., Життя.., 1954, 238).

Значення в інших словниках

1. коропчук — коропчу́к іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. коропчук — -а, ч., розм. Невеликий короп.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коропчук — КОРОПЧУ́К, а́, ч., розм. Те саме, що ко́роп; коропчак. Коропчуки були товсті, міцні, на півметра підкидалися в повітрі (І. Багмут); Спіймався коропчук вагою приблизно в півкілограма (О. Гуреїв); – Ого, якого коропчука вхопив [шуліка] (О.  Словник української мови у 20 томах