коропчук
КОРОПЧУ́К, а́, ч., розм. Невеликий короп.
Спіймався коропчук вагою приблизно в півкілограма (Гур., Життя.., 1954, 238).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коропчук — коропчу́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- коропчук — -а, ч., розм. Невеликий короп. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коропчук — КОРОПЧУ́К, а́, ч., розм. Те саме, що ко́роп; коропчак. Коропчуки були товсті, міцні, на півметра підкидалися в повітрі (І. Багмут); Спіймався коропчук вагою приблизно в півкілограма (О. Гуреїв); – Ого, якого коропчука вхопив [шуліка] (О. Словник української мови у 20 томах