коропчук
коропчу́к
-а, ч., розм.
Невеликий короп.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коропчук — коропчу́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- коропчук — КОРОПЧУ́К, а́, ч., розм. Те саме, що ко́роп; коропчак. Коропчуки були товсті, міцні, на півметра підкидалися в повітрі (І. Багмут); Спіймався коропчук вагою приблизно в півкілограма (О. Гуреїв); – Ого, якого коропчука вхопив [шуліка] (О. Словник української мови у 20 томах
- коропчук — КОРОПЧУ́К, а́, ч., розм. Невеликий короп. Спіймався коропчук вагою приблизно в півкілограма (Гур., Життя.., 1954, 238). Словник української мови в 11 томах