корівчина —
-и, ж., розм. Невелика чи поганенька корова.
Великий тлумачний словник сучасної мови
корівчина —
КОРІВЧИ́НА, и, ж., розм. Невелика або поганенька корова. Мотря коло печі та в хаті або за корівчиною ходить (Панас Мирний); Батько змирився, що йому й далі доведеться вбожіти – продав корівчину, а я пішов учитися... (М.
Словник української мови у 20 томах
корівчина —
КОРО́ВА (велика парнокопита свійська молочна тварина), КОРО́ВИЦЯ розм., МИ́НЯ дит.; КОРІВЧИ́НА розм., КОРОВИ́НА розм. (перев. невеличка або погана); Я́ЛІВКА (яка не дає приплоду); ЯЛІВЧИ́НА розм.
Словник синонімів української мови
корівчина —
КОРІВЧИ́НА, и, ж., розм. Невелика або поганенька корова. Мотря коло печі та в хаті або за корівчиною ходить (Мирний, II, 1954, 139); В нас була за лісом десятина. Ну, звичайно, шкапа й корівчина (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 11).
Словник української мови в 11 томах
корівчина —
Корівчи́на, -ни ж. Плоховатая корова. Корівчина була та стара, дак і загинула.
Словник української мови Грінченка