корівчина
КОРІВЧИ́НА, и, ж., розм. Невелика або поганенька корова.
Мотря коло печі та в хаті або за корівчиною ходить (Мирний, II, 1954, 139);
В нас була за лісом десятина. Ну, звичайно, шкапа й корівчина (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 11).
Словник української мови (СУМ-11)