костити —
Ко́стити: — лаяти, дошкуляти, колоти [10]
Словник з творів Івана Франка
костити —
див. ганьбити; лаяти
Словник синонімів Вусика
костити —
кощу, костиш, недок., перех., фам., рідко. Дуже лаяти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
костити —
див. корити
Словник чужослів Павло Штепа
костити —
КОСТИ́ТИ, кощу́, кости́ш, недок., кого, що і без прям. дод., фам. Дуже лаяти. Тихон .. і не слуха, як його Стеха і костить, і коренить (Г.
Словник української мови у 20 томах
костити —
КОСТИ́ТИ, кощу́, кости́ш, недок., перех., фам., рідко. Дуже лаяти. Тихон.. і не слуха, як його Стеха і костить, і коренить (Кв.-Осн., II, 1956, 147); Я, разом з Дмитровою мамою, почав костити Корейського (Минко, Моя Минківка, 1962, 95).
Словник української мови в 11 томах