Орфографічний словник української мови

коточок

кото́чок 1

іменник чоловічого роду, істота

котик

кото́чок 2

іменник чоловічого роду

коток

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. коточок — див. дитина; коханий  Словник синонімів Вусика
  2. коточок — I -чка, ч. Зменш.-пестл. до коток I 1). II -чка, ч. Зменш. до коток II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коточок — КОТО́ЧОК¹, чка, ч. Зменш.-пестл. до кото́к¹. – А-а, а-а, коточок засів собі в куточок! Спи, мій наречений, спи! (І. Франко); Будемо ми спати, а мати спiвати. I ти, наш коточку, задрiмай в куточку (М. Вінграновський); – Повернеться батько з бою.  Словник української мови у 20 томах
  4. коточок — КОТО́ЧОК¹, чка, ч. Зменш.-пестл. до кото́к¹ 1. Повернеться батько з бою. Звеселиться вся земля… Спи, коточку, спи, маля! (Рильський, І, 1956, 253). КОТО́ЧОК², чка, ч. Зменш. до кото́к².  Словник української мови в 11 томах
  5. коточок — Кіт, -кота м. 1) Котъ. Є сало, та не для кота. К. ЧР. 92. 2) Кіт і мишка. Родъ дѣтской игры. Ив. 54. ум. ко́тик, ко́тичок, коток, коточок, котусь.  Словник української мови Грінченка