коханець —
див. звабник; коханий
Словник синонімів Вусика
коханець —
[коханеиц'] -н'ц'а, ор. -нцеим, м. (на) -нцеив'і/-н'ц'у, мн. -н'ц'і, -н'ц'іў
Орфоепічний словник української мови
коханець —
-нця, ч. 1》 Чоловік, що перебуває в позашлюбному зв'язку з жінкою або дівчиною. 2》 Те саме, що коханий 2). 3》 розм. Те саме, що пестун 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
коханець —
КОХА́НЕЦЬ, нця, ч. 1. Чоловік, що перебуває в позашлюбному зв'язку з жінкою або дівчиною. [Анна:] Мені не байдуже, щоб тут мене взивали подвійною вдовою – і по мужу, і по коханцю! (Леся Українка); Олена ..
Словник української мови у 20 томах
коханець —
КОХА́НЕЦЬ (чоловік, що перебуває в позашлюбному зв'язку з жінкою або дівчиною), КОХА́НОК розм., КОХА́Н розм., КОХА́НКО розм., ПОЛЮБО́ВНИК розм., ЛАСКА́ВЕЦЬ фольк., ПА́СІЯ заст., ЛЮБА́С діал.; ФАВОРИ́Т (коханий знатної, високої становищем жінки).
Словник синонімів української мови
коханець —
КОХА́НЕЦЬ, нця, ч. 1. Чоловік, що перебуває в позашлюбному зв’язку з жінкою або дівчиною. [Анна:] Мені не байдуже, щоб тут мене взивали подвійною вдовою — і по мужу, і по коханцю! (Л. Укр., III, 1952, 389); Олена..
Словник української мови в 11 томах
коханець —
Коханець, -нця м. Бозлюбленный. Ой хоч ламай, хоч не ламай мизинного пальця, як не було, то й не буде над мене коханця. н. п.
Словник української мови Грінченка