Орфографічний словник української мови

красунька

красу́нька

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. красунька — -и, ж. Зменш.-пестл. до красуня 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. красунька — КРАСУ́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до красу́ня 1. Підбігає з сміхом до татуся красунька Орися (М. Старицький); Бану тільки рукою махнув, сховавши під очима гордість за свою дружину-красуньку (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. красунька — КРАСУ́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до красу́ня 1. Підбігає з сміхом до татуся красунька Орися (Стар., Облога.., 1961, 19); Бану тільки рукою махнув, сховавши під очима гордість за свою дружину-красуньку (Чаб., Балкан, весна, 1960, 411).  Словник української мови в 11 томах