Словник української мови в 11 томах

красунька

КРАСУ́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до красу́ня 1.

Підбігає з сміхом до татуся красунька Орися (Стар., Облога.., 1961, 19);

Бану тільки рукою махнув, сховавши під очима гордість за свою дружину-красуньку (Чаб., Балкан, весна, 1960, 411).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. красунька — красу́нька іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. красунька — -и, ж. Зменш.-пестл. до красуня 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. красунька — КРАСУ́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до красу́ня 1. Підбігає з сміхом до татуся красунька Орися (М. Старицький); Бану тільки рукою махнув, сховавши під очима гордість за свою дружину-красуньку (М.  Словник української мови у 20 томах