красунька

КРАСУ́НЬКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до красу́ня 1.

Підбігає з сміхом до татуся красунька Орися (М. Старицький);

Бану тільки рукою махнув, сховавши під очима гордість за свою дружину-красуньку (М. Чабанівський);

Місцева красунька років сімнадцяти викликала в них [дівчат], крім настороги, ще й схоже щось на ревнощі (О. Гончар);

Юрко з красунькою ідуть до хати (І. Карпа).

Значення в інших словниках

1. красунька — красу́нька іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. красунька — -и, ж. Зменш.-пестл. до красуня 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. красунька — КРАСУ́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до красу́ня 1. Підбігає з сміхом до татуся красунька Орися (Стар., Облога.., 1961, 19); Бану тільки рукою махнув, сховавши під очима гордість за свою дружину-красуньку (Чаб., Балкан, весна, 1960, 411).  Словник української мови в 11 томах