красунь
КРАСУ́НЬ, я́, ч. Те саме, що кра́сень.
Дівчата.. одкривали обличчя, коли стрічались з красунем-турком (Коцюб., І, 1955, 395);
Це був.. красунь на все село: чорнобривий, червоновидий, високий на зріст (Л. Янов., І, 1959, 33);
Олені дивилися добрими і смирними .. очима і зовсім не були схожі на тих красунів-оленів, що їх бачив Юра на малюнках (Багмут, Щасл. день.., 1959, 127);
Сходить місяць — красунь дорідний, в заводь неба ясну пливе (Гонч., Вибр., 1959, 44).
Словник української мови (СУМ-11)