Словник української мови в 11 томах

красунчик

КРАСУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до красу́нь.

Пан Купа квапився додому, де зостався з його жінкою чепурненький красунчик (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 258).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. красунчик — красу́нчик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. красунчик — див. вродливий  Словник синонімів Вусика
  3. красунчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до красунь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. красунчик — КРАСУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. або ірон. до красу́нь. Пан Купа квапився додому, де зостався з його жінкою чепурненький красунчик (О. Ільченко); – Бачили ми й не таких красунчиків!. (П. Загребельний); Він красунчик.  Словник української мови у 20 томах