красунчик
КРАСУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до красу́нь.
Пан Купа квапився додому, де зостався з його жінкою чепурненький красунчик (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 258).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- красунчик — красу́нчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- красунчик — див. вродливий Словник синонімів Вусика
- красунчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до красунь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- красунчик — КРАСУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. або ірон. до красу́нь. Пан Купа квапився додому, де зостався з його жінкою чепурненький красунчик (О. Ільченко); – Бачили ми й не таких красунчиків!. (П. Загребельний); Він красунчик. Словник української мови у 20 томах