красунчик

красу́нчик

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. красунчик — див. вродливий Словник синонімів Вусика
  2. красунчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до красунь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. красунчик — КРАСУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. або ірон. до красу́нь. Пан Купа квапився додому, де зостався з його жінкою чепурненький красунчик (О. Ільченко); – Бачили ми й не таких красунчиків!. (П. Загребельний); Він красунчик. Словник української мови у 20 томах
  4. красунчик — КРАСУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до красу́нь. Пан Купа квапився додому, де зостався з його жінкою чепурненький красунчик (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 258). Словник української мови в 11 томах