Значення в інших словниках
-
креатин —
-у, ч., біох. Азотиста органічна сполука, що міститься в різних тканинах хребетних тварин і людини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
креатин —
КРЕАТИ́Н, у, ч., біохім. Азотиста органічна сполука, що міститься в різних тканинах людини і хребетних тварин. Вивченням креатину та його ролі в м'язах був покладений початок дослідженням у галузі біохімії м'язової системи в Україні (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
креатин —
КРЕАТИ́Н, у, ч., біох. Азотиста органічна сполука, що міститься в різних тканинах хребетних тварин і людини. Вивченням креатину і його ролі в м’язах і був покладений початок дослідженням у галузі біохімії м’язової системи на Україні (Розв. науки в УРСР.., 1957, 273).
Словник української мови в 11 томах