Орфографічний словник української мови

криваво

крива́во

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. криваво — Присл. до кривавий 3-6).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. криваво — КРИВА́ВО. Присл. до крива́вий 3–6. Криваво сходило і криваво заходило сонце (Н. Кобринська); За вiкном криваво, ясно пала пожежа (В. Винниченко); Офіцерські полки з одчаю билися криваво (Ю. Яновський); Криваво відомстили запорожці за польські кривди (А.  Словник української мови у 20 томах
  3. криваво — КРИВА́ВО. Присл. до крива́вий 3-6. Криваво сходило і криваво заходило сонце (Кобр., Вибр., 1954, 186); Національний і соціальний гніт..  Словник української мови в 11 томах