Значення в інших словниках
-
кримінальний —
Кримінальний вчинок: вчинок, за який карають в'язницею [V]
Словник з творів Івана Франка
-
кримінальний —
кримінальний – карний У більшості значень уживаються паралельно: кримінальний (карний) злочин, кримінальна (карна) відповідальність.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
кримінальний —
КРИМІНАЛЬНИЙ – КАРНИЙ У більшості значень ці слова вживаються паралельно: кримінальний (карний) злочин, кримінальна (карна) відповідальність.
Літературне слововживання
-
кримінальний —
Карний; злочинний; (роман) детективний.
Словник синонімів Караванського
-
кримінальний —
[крием'інал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
кримінальний —
-а, -е. 1》 юр. Те саме, що карний 1-3). 2》 Такий, у якому описуються карні злочини та їх розслідування (про художній твір). Кримінальне чтиво.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кримінальний —
Карний, злочинний
Словник чужослів Павло Штепа
-
кримінальний —
КРИМІНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. юр. Те саме, що ка́рний 1–3. За кілька хвилин коло автомобіля зібрався цілий натовп, немов допіру тут стався якийсь кримінальний злочин (Б. Антоненко-Давидович); Він ..
Словник української мови у 20 томах
-
кримінальний —
криміна́льний (лат. criminalis) 1. Злочинний. 2. Той, що стосується вивчення злочинів і злочинності, боротьби і запобігання злочинам.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
кримінальний —
ДЕТЕКТИ́ВНИЙ (пов'язаний з розкриттям злочину), КРИМІНА́ЛЬНИЙ. Пінкертон заснував найбільше у світі детективне бюро, яке виконувало найрізноманітніші доручення своїх клієнтів (з журналу); Кримінальний сюжет.
Словник синонімів української мови
-
кримінальний —
Криміна́льний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кримінальний —
КРИМІНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. юр. Те саме, що ка́рний 1-3. Тяганина при розслідуванні кримінальних справ криє в собі багато негативних наслідків (Ком. Укр.
Словник української мови в 11 томах