кримінальний
КРИМІНА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. юр. Те саме, що ка́рний 1–3.
За кілька хвилин коло автомобіля зібрався цілий натовп, немов допіру тут стався якийсь кримінальний злочин (Б. Антоненко-Давидович);
Він .. підкрадається в темряві, користуючись цілком кримінальними методами (Ю. Андрухович);
Політичні в'язні були цілком безправні, навіть порівняно з кримінальними злочинцями (М. Андрусяк);
Граф .. підлягав кримінальній відповідальності за продаж наркотиків (М. Дашкієв);
Сотник знав кримінальні закони Речі Посполитої, якими керувалися і воєводства на Україні (Іван Ле).
2. Такий, у якому описуються карні злочини та їх розслідування (про художній твір).
Модні .. кримінальні романи .. зацікавили його (І. Франко);
Хлопці, які недавно їздили до Англії, привезли цілу купу кримінальних романів (В. Собко);
У романі [І. Багряного “Сад Гетсиманський”] дві лінії сюжетного розвитку. Перша .. має характер кримінальної новели: Андрія Чумака заарештовують, бо хтось на нього доніс (О. Шугай).
Словник української мови (СУМ-20)