кримінальний
КРИМІНА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. юр. Те саме, що ка́рний 1-3.
Тяганина при розслідуванні кримінальних справ криє в собі багато негативних наслідків (Ком. Укр., 9, 1966, 21);
Сотник знав кримінальні закони Речі Посполитої, якими керувалися і воєводства на Україні (Ле, Наливайко, 1957, 62).
∆ Криміна́льне пра́во див. пра́во;
Криміна́льне судочи́нство див. судочи́нство;
Криміна́льний ко́декс див. ко́декс.
2. Такий, у якому описуються карні злочини та їх розслідування (про художній твір).
Модні.. кримінальні романи.. зацікавили його (Фр., VIII, 1952, 396);
Хлопці, які недавно їздили до Англії, привезли цілу купу кримінальних романів (Собко, Срібний корабель, 1961, 162);
Кримінальна новела.
Словник української мови (СУМ-11)