Значення в інших словниках
-
кристал —
кристал – кришталь Кристал – тверде неорганічне тіло, котре має форму правильного багатогранника. “У майбутньому кіноплівку, кажуть, замінить кристал” (Олесь Гончар). Безбарвний кристал. Кришталь – скло високого гатунку; вироби з нього, переважно посуд.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
кристал —
КРИСТАЛ – КРИШТАЛЬ Кристал, -а. Тверде неорганічне тіло, що має форму правильного багатогранника: блискучий кристал, форма кристала. Кришталь, -ю, ор. -ем. Скло високого гатунку: дзвінкий кришталь, вироби з кришталю (також гірський кришталь – прозора різновидність кварцу).
Літературне слововживання
-
кристал —
[криестал] -ла, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў
Орфоепічний словник української мови
-
кристал —
ч. 1》 род. -а. Тверде тіло, що має природну форму багатогранника і внутрішню упорядковану будову. Рідкі кристали — рідини, що мають властивості кристалів, швидко реагують на зовнішні зміни й широко використовуються в техніці. 2》 род. -у, заст. Кришталь (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кристал —
КРИСТА́Л, ч. 1. род. а. Тверде тіло, що має природну форму багатогранника. На окремому столику.., під скляними ковпаками лежали купки великих кристалів, – ромбічних формою, криваво-червоних та яскраво-синіх кольором (М.
Словник української мови у 20 томах
-
кристал —
Тверде тіло з упорядкованою внутрішньою будовою, що має вигляд багатогранника з природними плоскими гранями; впорядкованість будови полягає у певній повторюваності у просторі елементів к. (атомів, молекул, іонів), що зумовлює виникнення т.зв.
Універсальний словник-енциклопедія
-
кристал —
Криста́л, -ла; -та́ли, -лів і криста́ль, -ля; -та́лі, -лів (рос. – кристалл)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кристал —
КРИСТА́Л, ч. 1. род. а. Тверде тіло, що має природну форму багатогранника. Кристали — це тверді тіла, в яких частинки мають правильне періодичне розміщення (Знання.., 2, 1966, 1); Його [мармур] прикрасили..
Словник української мови в 11 томах