Орфографічний словник української мови

крихточка

кри́хточка

іменник жіночого роду

* Але: дві, три, чотири кри́хточки

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. крихточка — -и, ж. Зменш.-пестл. до крихта.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. крихточка — КРИ́ХТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кри́хта 1, 4. – Ти знаєш, що в мене в хазяйстві зайва крихточка не пропадає (І. Нечуй-Левицький); Тяжко, важко .. Мучитись у горю, а не вміти Того горя й крихточку вменшить (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. крихточка — ні (ані́, і) кри́хти (кри́шки), із запереч. не. Анітрохи, ніскільки, зовсім. Не міг ні крихти задрімать (І. Котляревський); — І тобі не жаль (коси) Соломіє? — Ані крихти .. Ріж! (М. Коцюбинський); За дітей своїх я й крихти не боюсь (І.  Фразеологічний словник української мови
  4. крихточка — КРИ́ХТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кри́хта. — Ти знаєш, що в мене в хазяйстві зайва крихточка не пропадає (Н.-Лев., І, 1956, 383); Тяжко, важко.. Мучитись у горю, а не вміти Того горя й крихточку вменшить (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  5. крихточка — Кри́хта, -ти ж. 1) Крошка. Голодувала часто, оставляючи дитині і посліднюю крихту. Кв. І. 213. 2) Малость. Приніс я тобі грошенят крихту: п'ять карбованців. МВ. (О. 1862. ІІІ. 76).  Словник української мови Грінченка