крихточка
КРИ́ХТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кри́хта.
— Ти знаєш, що в мене в хазяйстві зайва крихточка не пропадає (Н.-Лев., І, 1956, 383);
Тяжко, важко.. Мучитись у горю, а не вміти Того горя й крихточку вменшить (Фр., X, 1954, 25);
— Ну то дай же я поцілую тебе, моя крихточко!..— нахиляла [сусідка] Надіїну голову до свого упрілого обличчя (Баш, Надія, 1960, 28).
◊ Ні (ані́, і) кри́хточки — те саме, що Ні (ані́, і) кри́хти ( див. кри́хта).
Марта не була на їх [батьків] схожа.. ані крихточки (Григ., Вибр., 1959, 256).
Словник української мови (СУМ-11)