крихітка
КРИ́ХІТКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до кри́хта 1-3.
— Дуже ти хліба просив. Хоч шматочок, хоч крихітку, хоч півкрихітки (Тют., Вир, 1964, 229);
Новий рік.. нові надії принесе.., а з ними, може, хоч невелику крихітку щастя (Мирний, IV, 1955, 287);
Хлопець крихітку здригнувся, коли його обвіяв свіжий.. вітерець (Фр., III, 1950, 11).
◊ До [оста́нньої] кри́хітки — те саме, що До [оста́нньої] кри́хти ( див. кри́хта).
— Люто вдарив чоловік, і вужеві небораці до крихітки хвіст відсік (Фр., XI, 1952, 224);
Ні (ані́, і) кри́хітки; Ні (і) на кри́хітку — те саме, що Ні (ані́, і) кри́хти; Ні (і) на кри́хту ( див. кри́хта).
[Маринка:] Сьогодні Маруся краще спала, а то ті дві ночі ані крихітки (Стар., Вибр., 1959, 406);
Жахавсь я любові,— гадав, що кохання Нам працю спиняє. Аж бачу я, любко, що й крихітки правди У тому немає (Крим., Вибр., 1965, 65);
Він [барометр] і на крихітку не хоче посунутись на сухеньке, хоч нам дуже потрібна година (Коцюб., II, 1955, 234);
В її голосі не було ні крихітки попередньої пустотливості (Вільде, На порозі, 1955, 34).
2. перен., пестл. Про маленьку дитину, тварину або маля тварини.
— Гу-гу-гу! Крихітко, комашечко! — ..припадає [мати] до своєї одиначки (Л. Янов., І, 1959, 282);
Ти [дочка] у Києві — далеко, Ніжна крихітко мала (Мас., Сорок.., 1957, 115);
Птаха, меншого за королика жовтоголового, ви не зустрінете на території нашої країни. Він — найменший. Живе ця крихітка у хвойних лісах Карпат (Наука… 8, 1966, 47).
Словник української мови (СУМ-11)