кротовище

крото́вище

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. кротовище — -а, с. Те саме, що кротовина 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кротовище — КРОТО́ВИЩЕ, а, с. Те саме, що кротови́на 1, 2. Пройшовши кілька кроків, Мірошниченко нахиляється над гніздом сліду, втиснутого в чорну куповину кротовища (М.  Словник української мови у 20 томах
3. кротовище — КРОТО́ВИЩЕ, а, с. Те саме, що кротови́на 1. — А ти ж її [землю] бачив? — тремтять прив’ялі довгасті повіки старого.. — Ходаки з кротовища взяли її (Стельмах, І, 1962, 21).  Словник української мови в 11 томах