кругло —
Присл. до круглий 1), 4).
Великий тлумачний словник сучасної мови
кругло —
КРУ́ГЛО. Присл. до кру́глий 1, 4. Кінець місточка стояв замок, збудований кругло на спосіб місяця-молодика (І. Нечуй-Левицький); Вони [музики] дмуть в дудки, вирячивши очі й кругло, по-жаб'ячи роздувши щоки (В.
Словник української мови у 20 томах
кругло —
КРУ́ГЛО. Присл. до кру́глий 1, 4. Ті вусаті, кругло стрижені люди.., були для льотчика десь у глибинах минувшини (Гончар, Тронка, 1963, 55); — Чи не два мільйони кругло буде в нашім краю таких душ, що одягаються по-мужицьки? (Март., Тв., 1954, 199).
Словник української мови в 11 томах