кріпшати —
КРІ́ПШАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що міцні́шати. Я чув, що кріпшаю душею, Росту, яснішає мій зір (І. Франко); Плачу з незглибимого смутку і кріпшаю. Справді, я кріпшаю, почувши голос музики (О. Кобилянська); Зима кріпшала з дня на день.
Словник української мови у 20 томах
кріпшати —
МІЦНІ́ТИ (ставати міцним, міцнішим), КРІ́ПНУТИ розм., ДЕБЕЛІ́ШАТИ розм.; МІЦНІ́ШАТИ, КРІ́ПШАТИ розм. (ставати, робитися міцнішим); ГЛИ́БШАТИ, РОСТИ́ (перев. про почуття). Вже втихла снігова буря і ще більш міцнів лютневий мороз (І.
Словник синонімів української мови
кріпшати —
Крі́пшати, -шаю, -шаєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
кріпшати —
КРІ́ПШАТИ, аю, аєш, недок., розм., рідко. Те саме, що міцні́шати. Я чув, що кріпшаю душею, Росту, яснішає мій зір (Фр., XIII, 1954, 411); Насувалася ніч. Мороз кріпшав (Шер., В партиз. загонах, 1947, 46).
Словник української мови в 11 томах
кріпшати —
Кріпшати, -шаю, -єш гл. Крѣпнуть, дѣлаться крѣпче. Мороз не кріпшав. МВ. І. 81.
Словник української мови Грінченка