кулешка — Орфографічний словник української мови

кулешка — -и, ж., діал. Зменш.-пестл. до кулеша. Великий тлумачний словник сучасної мови
кулешка — КУЛЕ́ШКА, и, ж., діал. Зменш.-пестл. до куле́ша. Десь дитина занеможе, десь жінка у злогах, а я йду з горнєтком [горнятком] та й несу молочка. Та й сирця [сирцю] я роздавала людям до кулешки (В. Стефаник); – Я так люблю... кулешку... Словник української мови у 20 томах
кулешка — КУЛЕ́ШКА, и, ж., діал. Зменш.-пестл. до куле́ша. — Я так люблю… кулешку…— перебив нараз протяжно, ніби потішав мовчаливу [мовчазну] матір (Коб., III, 1956, 530); Повечерявши рідкою кулешкою, почали лаштуватись до сну, бо були струджені (Мур., Бук. повість, 1959, 47). Словник української мови в 11 томах