Орфографічний словник української мови

куманець

кумане́ць

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. куманець — -нця, ч. Керамічна фігурна посудина для спиртних напоїв, що використовується тепер здебільшого як прикраса.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. куманець — КУМАНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Керамічний, переважно полив'яний і оздоблений посуд, що має форму диска або кільця з вигнутими ручкою та носиком, горловиною та ніжкою-підставкою.  Словник української мови у 20 томах
  3. куманець — КУМАНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Керамічна фігурна посудина для спиртних напоїв, що використовується тепер здебільшого як прикраса. Яснопільський дячок Діонісій, вихиливши, щоправда, перед тим куманець медку, присягався, що на власні вуха чув...  Словник української мови в 11 томах