Орфографічний словник української мови

кумарин

кумари́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кумарин — -у, ч. Речовина з запахом свіжоскошеного сіна, яка зустрічається в багатьох рослинах; одержана синтетичним способом, використовується для кондитерських виробів, у парфумерії тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кумарин — КУМАРИ́Н, у, ч. Речовина із приємним запахом (свіжоскошеного сіна, ванілі), яка міститься в багатьох рослинах. Кумарин знайдено в таких рослинах, як бобові, лаванда, суниця, абрикос, вишня, кориця і солодка конюшина (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. кумарин — кумари́н (франц. coumarine) органічна гетероциклічна сполука; безбарвні кристали із запахом свіжого сіна. Застосовують у парфюмерній, миловарній, кондитерській промисловості тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. кумарин — КУМАРИ́Н, у, ч. Речовина з запахом свіжоскошеного сіна, яка зустрічається в багатьох рослинах; одержана синтетичне, використовується для кондитерських виробів, у парфюмерії тощо.  Словник української мови в 11 томах