кумарин

кумари́н

-у, ч.

Речовина з запахом свіжоскошеного сіна, яка зустрічається в багатьох рослинах; одержана синтетичним способом, використовується для кондитерських виробів, у парфумерії тощо.

Значення в інших словниках

1. кумарин — кумари́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кумарин — КУМАРИ́Н, у, ч. Речовина із приємним запахом (свіжоскошеного сіна, ванілі), яка міститься в багатьох рослинах. Кумарин знайдено в таких рослинах, як бобові, лаванда, суниця, абрикос, вишня, кориця і солодка конюшина (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. кумарин — кумари́н (франц. coumarine) органічна гетероциклічна сполука; безбарвні кристали із запахом свіжого сіна. Застосовують у парфюмерній, миловарній, кондитерській промисловості тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. кумарин — КУМАРИ́Н, у, ч. Речовина з запахом свіжоскошеного сіна, яка зустрічається в багатьох рослинах; одержана синтетичне, використовується для кондитерських виробів, у парфюмерії тощо.  Словник української мови в 11 томах