кумарин

КУМАРИ́Н, у, ч. Речовина з запахом свіжоскошеного сіна, яка зустрічається в багатьох рослинах; одержана синтетичне, використовується для кондитерських виробів, у парфюмерії тощо.

Особливо неповторний аромат надає сіну маленька непримітна злакова рослина, так звана пахуча трава, приємний запах якої залежить від наявності в ній кумарину (Наука.., 7, 1961, 50).

Значення в інших словниках

1. кумарин — кумари́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кумарин — -у, ч. Речовина з запахом свіжоскошеного сіна, яка зустрічається в багатьох рослинах; одержана синтетичним способом, використовується для кондитерських виробів, у парфумерії тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кумарин — КУМАРИ́Н, у, ч. Речовина із приємним запахом (свіжоскошеного сіна, ванілі), яка міститься в багатьох рослинах. Кумарин знайдено в таких рослинах, як бобові, лаванда, суниця, абрикос, вишня, кориця і солодка конюшина (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. кумарин — кумари́н (франц. coumarine) органічна гетероциклічна сполука; безбарвні кристали із запахом свіжого сіна. Застосовують у парфюмерній, миловарній, кондитерській промисловості тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука