Значення в інших словниках
-
кумедний —
Смішний, комічний, курйозний, фр. (!) умреш який!; (дивний) чудернацький, дивовижний.
Словник синонімів Караванського
-
кумедний —
див. витіюватий
Словник синонімів Вусика
-
кумедний —
-а, -е, розм. Смішний, забавний. || Те саме, що дивовижний 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кумедний —
КУМЕ́ДНИЙ, а, е. 1. Смішний, потішний, забавний. Дівчата аж за боки беруться та регочуть від кумедних Горпининих вигадок (Панас Мирний); Поміж дорослими бігали, грались діти в куценьких штанцях і кумедних бриликах (С.
Словник української мови у 20 томах
-
кумедний —
СМІШНИ́Й (здатний викликати сміх), КУМЕ́ДНИЙ, СМІХОВИ́ННИЙ, КОМІ́ЧНИЙ, КУРЙО́ЗНИЙ, АНЕКДОТИ́ЧНИЙ, ЗАБА́ВНИЙ, ПОТІ́ШНИЙ. В нього дуже смішне прізвище — Замриборщ (М. Стельмах); Їжак почав качатись у листі, і листя понасідало йому на голки.
Словник синонімів української мови
-
кумедний —
Куме́дний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кумедний —
КУМЕ́ДНИЙ, а, е, розм. Смішний, забавний. Дівчата аж за боки беруться та регочуть від кумедних Горпининих вигадок (Мирний, III, 1954, 33); // Те саме, що дивови́жний...
Словник української мови в 11 томах
-
кумедний —
Кумедний, -а, -е 1) Смѣшной, комическій. 2) Странный, чудной. Кумедний чоловік! скажи, будь ласкав, наш визволителю, — хто ти такий! Сніп. 44. У мене така кумедна натура, — як тільки заговорив про дівчат, то і до завтрього не перестав би. Греб. 399 — 400.
Словник української мови Грінченка