кумедно —
розм. Присл. до кумедний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кумедно —
КУМЕ́ДНО. Присл. до куме́дний. Всі вибухнули голосним реготом, так кумедно вертівся та перекривлювався дротар [артист цирку] (І. Франко); Тихо пішов [Остап] обніжком, як чорногуз, кумедно широко ступаючи (А.
Словник української мови у 20 томах
кумедно —
КУМЕ́ДНО, розм. Присл. до куме́дний. Всі вибухнули голосним реготом, так кумедно вертівся та перекривлювався дротар [артист цирку] (Фр.
Словник української мови в 11 томах
кумедно —
Кумедно нар. 1) Смѣшно. Та кумедно ж і грається він з ляхами — неначе кіт з мишою. Стор. МПр. 126. 2) Странно.
Словник української мови Грінченка