кумедно

КУМЕ́ДНО, розм. Присл. до куме́дний.

Всі вибухнули голосним реготом, так кумедно вертівся та перекривлювався дротар [артист цирку] (Фр., II, 1950, 88);

Тихо пішов [Остап] обніжком, як чорногуз, кумедно широко ступаючи (Головко, II, 1957, 211);

Він стояв і дивився мені в очі, кумедно посміхаючись (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 110).

Значення в інших словниках

1. кумедно — куме́дно прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. кумедно — розм. Присл. до кумедний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кумедно — КУМЕ́ДНО. Присл. до куме́дний. Всі вибухнули голосним реготом, так кумедно вертівся та перекривлювався дротар [артист цирку] (І. Франко); Тихо пішов [Остап] обніжком, як чорногуз, кумедно широко ступаючи (А.  Словник української мови у 20 томах
4. кумедно — Кумедно нар. 1) Смѣшно. Та кумедно ж і грається він з ляхами — неначе кіт з мишою. Стор. МПр. 126. 2) Странно.  Словник української мови Грінченка