Орфографічний словник української мови

куницевий

куни́цевий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. куницевий — -а, -е. 1》 Прикм. до куниця 1). || Зробл., пошитий із куниці. Куницевий комір. 2》 у знач. ім. куницеві, -вих, мн., зоол. Назва родини хижих ссавців, до якої належать куниця, видра, борсук та ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. куницевий — КУНИ́ЦЕВИЙ, а, е. 1. Прикм. до куни́ця 1. Куницева шкурка дешевша за соболину (із журн.); // Зробл., пошитий із хутра куниці. По сухій, безлюдній толоці..  Словник української мови у 20 томах
  3. куницевий — КУНИ́ЦЕВИЙ, а, е. 1. Прикм. до куни́ця 1; // Зробл., пошитий із куниці. Куницевий комір. 2. у знач. ім. куни́цеві, вих, мн., зоол. Назва родини хижих ссавців, до якої належать куниця, видра, борсук та ін.  Словник української мови в 11 томах